Advantage Austria Показати навігацію

Право

Situationsbild Beratungsgespräch © ADVANTAGE AUSTRIA

© ADVANTAGE AUSTRIA

Австрійська правова система гарантує розподіл повноважень між законодавчою, судовою та виконавчою гілками влади. Зі вступом до Європейського Союзу Австрія перейняла правову систему ЄС. Тут Ви знайдете огляд правових сфер, які можуть бути цікавими для Вас, як експортера, а також інформацію про судову систему в Австрії.

зміст:

Договірне право, збереження продавцем права власності і вексель

В цій статті Ви отримаєте інформацію про законодавчі положення австрійського договірного права, а також зможете дізнатися про збереження продавцем права власності та інші засоби убезпечення Ваших прав. Додатково Вам буде запропоновано корисну інформацію щодо таких цінних паперів, як вексель і чек.

Договірне право (Vertragsrecht)


Законні положення договірного права регулюються австрійським Цивільним кодексом ( Allgemeines Bürgerliches Gesetzbuch, ABGB) та Законом про підприємницьку діяльність (Unternehmensgesetzbuch , UGB) , який набрав чинності з 1 січня 2007 року. Закон про підприємницьку діяльність визначає відповідні регулювання для усіх сфер підприємницької діяльності.

Свобода договорів

Австрійське договірне право базується на принципі свободи договорів. Відповідно до цього договірні сторони можуть вільно регулювати свої договірні стосунки, якщо умови договору не протирічать звичаям чи закону. Поняття „договір” трактується як взаємно схвалене вираження волі щодо пропозиції та її прийняття. Як правило, ні пропозиція, ні її прийняття не пов’язані певною формою. Відповідно до австрійського права, такими, що мають правову дію, визнаються також усні домовленості і – за певних передумов – також домовленості, досягнуті шляхом переконливих дій (мовчазна домовленість).

Проте, існують деякі винятки з цього правила. Так, наприклад, домовленості щодо надання послуг з бепеки, страхові договори і деякі домовленості, що стосуються захисту прав споживачів, повинні бути оформлені письмово, щоб набути чинності. Ще строгіші вимоги до форми стосуються нотаріальних актів. Нотаріальні акти необхідні, в першу чергу, для підтвердження щодо заснування компанії та відмови від участі в товаристві з обмеженою відповідальністю.

Загальні умови здійснення підприємницької діяльності

Підприємницька діяльність здійснюється, зазвичай, на основі „Загальних умов здійснення підприємницької діяльності” ( Allgemeine Gesch ä ftsbedingungen , AGB ) однієї зі сторін, що заключила договір. Відповідно до австрійського права, „Загальні умови здійснення підприємницької діяльності” не повинні ущемляти партнера і є чинними лише в тому випадку, якщо партнер погоджується з ними.

Збереження права власності та інші засоби убезпечення

Відповідно до австрійського права забезпечення безпеки у своїй основі повинна бути доступної. Зобов'язання, пов'язані з рухомим  чи нерухомим майном, повинні відповідати певним критеріям гласності. Для вирішення питань, пов'язаних з рухомим майном, достатньо передати об'єкт захисту кредиторові. Для обґрунтування прав захисту на нерухоме майно необхідна реєстрація в земельно-кадастровій книзі. Без урахування цієї вимоги публічності, право на захист не може бути ефективно обґрунтованим.

Збереження права власності (Eigentumsvorbehalt)

Збереження за продавцем права власності – це виключення з правила, що гарантує ефективність права забезпечення за умов публічності. Збереження за продавцем права власності означає домовленість (чітко висловлену чи мовчазну) про те, що перехід права власності на продану продукцію від продавця до покупця відбувається тільки за умови повної оплати її вартості. Якщо покупець прострочив оплату, продавець може виставити покупцеві вимогу щодо повернення продукції. У випадку неплатоспроможності покупця продавець має право ліквідації / право на переважне стягнення з боржника коштів у рахунок погашення боргу.

Збереження за продавцем права власності зазвичай передбачає право покупця на перепродаж продукції, незважаючи на те, що він не є власником товару на підставі збереження за продавцем права власності. Для охорони прав продавця покупець уступає, як правило, його вимозі про перепродаж продукції продавцеві (продовжене збереження за продавцем права власності).

Інші засоби убезпечення

Права закладу (іпотеки), забезпечувальна передача власності, уступка в забезпеченні зобов'язання, поручительство, банківські гарантії і заяви про патронат належать до інших широко поширених інструментів убезпечення.

Вексель і чек

Векселі є популярними засобами убезпечення в Австрії, окрім цього, існує також функція фінансування дисконту векселя. Правова основа - це закон про векселі й вексельний обіг, що значною мірою випливає з положень Женевської Угоди про вексельне право 1930 року. Закон розрізняє трасований вексель і вексель на пред’явника. У випадку трасованого векселя особа, що виписує вексель, доручає платникові виконання платежу бенефіціару. В австрійському праві визнається також бланковексель, що підписується лише боржником, який виставляє вексель платникові за перекладним векселем. Бланковексель може доповнюватися одержувачем відповідно до положень, що закладені в основі угоди про забезпечення.

Докір стосовно того, що вексель можна було б використати всупереч угоді про забезпечення, не може бути прийнятим третьою особою. Вексель обґрунтовує вимоги платежу при здійсненні основної торгівельної операції. У випадку передачі векселя позови сторін при проведенні основної торговельної операції можуть пред'являтися дуже обмежено. Такі правові рамкові умови часто зумовлювали використання векселя в якості інструмента фінансування та засобу убезпечення.

На противагу до векселів, банківські чеки не змогли набути такого ж значення, як в англо-американській правовій системі.

Валютне право і податок з обігу

Дізнайтеся з цієї статті більше про ліберальне австрійське валютне право, а також про податок з обігу, який слід сплачувати в Австрії.

Валютне право (Devisenrecht)

В Австрії досить ліберальне валютне законодавство . Австрійське валютне право спирається на чинні положення Європейського Союзу і австрійський закон про валюту ( Devisengesetz ), прийнятий у 2004 році.Національний банк Австрії (OeNB) здійснює контроль за переміщенням та використанням валютних коштів в Австрії. Всередині Європейського Союзу діє принцип вільного переміщення капіталу. Не існує жодних правових обмежень для платежів та переміщення капіталу між Австрією та іншими країнами, що є членами Європейського Союзу.

Стосовно валютних трансакцій з країнами, що не входять до ЄС, то тут, окрім кількох винятків, також практично немає жодних обмежень стосовно здійснення платежів, пов’язаних із зовнішньо-торговельними операціями, інвестиціями чи іншими трансакціями, а також стосовно вивезення капіталу, дивідендів, прибутків чи інших доходів. Зарубіжні фірми мають необмежений доступ до австрійського ринку капіталу. В окремих випадках слід, проте, зважати на необхідність реєстрації в національному банку валютних трансакцій, що здійснюється, головним чином, з метою збору статистичної інформації.

Детальніша інформація − на сайті :

Österreichische Nationalbank
Національний банк Австрії (OeNB)
Otto Wagner Platz 3
1090 Wien
Austria
 
+43 1 40420 0
 
+43 1 40420 042399
 
http://www.oenb.at/en

Податок з обігу

Податок з обігу - це податок на споживчі товари, ставка податку складає 20%. Помірним податком в 10% обкладаються послуги в сфері культури, пасажирські перевезення, квартирна плата і сільськогосподарська продукція.

Податок з обігу стягується з усіх поставок чи послуг у рамках звичайної підприємницької діяльності. Як прибутковий податок він застосовується також для поставок з країн, що не входять до складу ЄС. Весь податковий тягар, в остаточному підсумку, лягає на кінцевого користувача. Оподатковування стосується, в будь-якому разі, підприємця, який також має право, в свою чергу, на попереднє відрахування податків з доходу. Для поставок з країн ЄС можливе повернення прибуткового податку (податку з обороту імпорту). повернення податку не здійснюється для операцій з придбання автомобілів, кількість сидячих місць в яких менша, ніж дев'ять.

Для повернення прибуткового податку (податку з обігу при імпорті) необхідно, щоб іноземний підприємець виставив рахунок, що відповідає критеріям австрійського закону про податок з обігу. Податок стягується на основі річного обороту. Підприємці зобов'язані сплачувати податок з обороту щомісяця. Компенсація виплат податку з обігу в межах ЄС є попередньою. На підприємствах оподатковування регулюється, в остаточному підсумку, відповідно до принципів країни призначення. Розрахунок здійснюється за чинними там податковими ставками. У країні походження податок з обігу в цьому разі не стягується. Експорт з Австрії звільнений від виплати податку з обігу, що відрегульовано відповідним законодавством.

Детальнішу інформацію щодо австрійського законодавства у сфері стягнення податку з обігу Ви можете отримати на веб-сторінці федерального міністерства фінансів .

Монтажні роботи - дозвіл на відрядження

Відповідно до австрійського закону про зайнятість іноземний роботодавець із країни, що не є членом ЄС, повинен надати клопотання про дозвіл на відрядження для робітників, яких він посилає для виконання монтажних робіт в Австрії. При цьому необхідно брати до уваги рівень зарплати в Австрії, а також дотримання відповідних умов праці. Монтажний проект не повинен перевищувати термін 6 місяців. Термін відрядження не може тривати довше, ніж 4 місяці. Кожне наступне працевлаштування вимагає отримання окремого дозволу на роботу. Певні обмеження існують у будівництві. Тут завжди потрібна ліцензія на проведення робіт. Дозвіл на відрядження та дозвіл на роботу видаються за наявності передумов відповідним регіональним представництвом служби ринку праці (AMS) .

Вказані обмеження не поширюються на громадян ЄС, за винятком громадян Хорватії. Останні потребують до 30 червня 2020 р. згідно з § 18 пункту 12 Закону про зайнятість іноземних громадян дозвіл на відрядження в ЄС
 
Про виїзд робітника відповідно до його національності потрібно повідомити до Центрального координаційного комітету Федерального Міністерства Фінансів не пізніше ніж за тиждень до початку роботи. Цей комітет створений для контролю за нелегальним працевлаштуванням.

Електронна комерція і торгові представники

З цієї статті Ви детальніше довідаєтеся про основні положення закону про електронну комерцію та ознайомитеся із австрійським законодавством щодо торгових представників.

Електронна комерція

Австрійський закон про електронну комерцію, яким втілюється директива Європейського Союзу (ЄС) про здійснення електронної комерції, регулює правові рамкові умови електронного ділового спілкування. Телефонні розмови, телефакси і передача даних за допомогою телексу не регулюються цим законом. Використання цих засобів зв’язку регулюється положеннями про дистанційні договори, регламентованих австрійським законом про захист прав споживачів ( Konsumentenschutzgesetz, KSchG ).

Принцип країни-походження

Згідно з положеннями директив ЄС щодо електронної комерції та австрійського „Закону про електронну комерцію”, застосовуються правові норми за принципом країни-походження: той, хто надає послуги, підпорядковується положенням країни, в якій зареєстрована його компанія. Відповідно до цього, якщо компанія, яка надає послуги чи пропонує товар, зареєстрована в Австрії, то вона підпорядковується австрійським положенням про ведення ділових стосунків та іншим регулюванням, що стосуються збуту товарів та надання послуг. Якщо австрійські положення дотримані, то компанія може самостійно вирішувати, чи бажає вона пропонувати свої послуги в інших країнах ЄС. Перешкод для цього немає жодних. Так же само компанія, зареєстрована в іншій державі, що є членом ЄС, може пропонувати свої послуги в будь-якій іншій державі Європейського Союзу, якщо нею дотримані всі вимоги країни, де вона зареєстрована.

Заключення договорів в Інтернеті

Договори можуть заключатися також через інтернет. При цьому вони підлягають таким же самим правовим регулюванням, як і інші договірні зобов’язання. Суттєва відмінність полягає в тому, що пропозиція товарів через інтернет не може розглядатися як договірна пропозиція, а виступає лише в якості інформації для споживача, щоб зробити йому відповідну договірну пропозицію. Заключення контракту можливе лише в тому випадку, якщо споживач отримає чітку інформацію про те, що замовлення прийнято, або ж якщо відразу після замовлення дійсно було доставлено товар.

Торгові представники

Права торгового представника в Австрії узгоджені з відповідною директивою ЄС. Нові положення викладені в законі про торгового представника від 1993 року.

Якщо не погоджено інше, комісійний збір належить торговому представникові з кожної угоди, що здійснилася за його сприяння. Після закінчення строку представництва торговий представник має право на компенсацію. Вона повинна служити винагородою за ті переваги, які залишаються підприємцеві після припинення договору. Вимога на компенсацію може досягати розміру річного комісійного збору (у розрахунку від середнього значення за останні 5 років). Договори торгового представництва укладаються, як правило, терміном від одного до п’яти років і не можуть забороняти конкуренцію після завершення терміну договору.

Детальнішу інформацію, а також перелік австрійських торгових агентів Ви знайдете на сайті федерального представництва торгових агентів .

Інші розповсюджені форми збуту:

  • дистриб’ютери,
  • моделі,
  • системи франчайзингу
  • ліцензійні угоди.

Інтелектуальна власність

Патентне право (Patentrecht)

Австрійський патентний закон (das Österreichische Patentgesetz) містить детальні положення стосовно захисту нових винаходів. Патентне право надає власникові патенту виключне право комерційного використання і реалізації винаходу. Патентне право вступає в дію після реєстрації в бюро з реєстрації та видачі патентів . Охорона патентів дійснюється за принципом пріоритету . Термін правової охорони патентів триває 20 років. У випадку порушення патентного права власник патенту може звернутися з вимогою щодо припинення порушником неправових дій та вимагати від нього відповідної компенсації. Порушника права на патент можуть в судовому порядку зобов′язати до виплати прибутку, отриманого внаслідок порушеня патентного права, а також опублікувати рішення суду.

Австрійська установа, яка здійснює реєстрацію патентних прав, називається Патентне відомство Австрії . Відповідно до Європейської (Паризької) угоди, укладеної в 1973 році, можна зареєструвати винахід і отримати європейський патент, дійсний  в усіх країнах, що підписали цю угоду . Заявку на отримання європейського патенту можна подати до „Австрійського бюро з реєстрації винаходів та видачі пантентів” і до Європейське патентне відомство (EPO) . Інтереси осіб, які не проживають постійно в Австрії, повинен представляти один з австрійських адвокатів. Тут Ви знайдетесписок австрійських юристів, що спеціалізуються на патентному праві .

Право дизайну (Musterrecht)

Винаходи, які не піддаються захисту шляхом патентування, можна захистити за допомогою закону про правовий захист зареєстрованих промислових зразків. Процедура такої реєстрації менш складна. Але й термін захисту триває лише десять років. Проте обсяг захищених прав аналогічний, як і під час захисту за допомогою патентування.

Видимий дизайн захищається австрійським „Законом про правовий захист зразків” (Musterschutzgesetz). Захисту підлягають форми, поверхні та матеріал певного образу. Правовий захист зразків також регулюється правом на використання чи реалізацію авторських прав. Право захисту триває п'ять років, проте дозволяється повторне поновлення терміну захисту.

Австрійська установа, яка здійснює реєстрацію прав, пов’язаних з естетичним оформленням промислових виробів (Musterrechte), називається Патентне відомство Австрії .

Право на охорону товарного знаку (Markenrecht)

Торгові знаки підлягають захисту відповідно до австрійського „Закону про охорону торгових знаків” (Markenschutzgesetz). Право на охорону торгового знаку надається лише після відповідної реєстрації. Власник зареєстрованого торгового знаку отримує виключне право на використання і передачу цього знаку. У випадку порушення права на охорону торгового знаку власник цих прав може звернутися з вимогою щодо припинення порушником неправових дій та вимагати в судовому порядку відповідної компенсації за заподіяні збитки. Якщо реєстрація торгового знаку відбувається вперше, то право на його охорону надається на десять років. Дозволено продовжувати право на охорону торгового знаку. Австрійська установа, яка здійснює реєстрацію прав, пов’язаних з охороною торгових знаків (Markenrechte), називається Патентне відомство Австрії .

Окрім цього, відповідно до регулювань ЄС можна зареєструвати товарний знак Європейської Спільноти у „Відомстві з гармонізації внутрішнього ринку ЄС” (OAMI) , що знаходиться в Аліканте (Іспанія). Товарний знак Європейської Спільноти підлягає захисту в усіх країнах, що є членами Європейського Союзу. Щоб отримати міжнародний захист торгового знаку, слід здійснити його реєстрацію відповідно до Мадридської угоди про реєстрацію торгових знаків.

Авторське право (Urheberrecht)

Літературні та музичні твори, витвори мистецтв, а також комп’ютерні програми підлягають захисту відповідно до „Закону про авторські права” (Urheberrechtsgesetz). Для отримання захисту авторських прав немає необхідності в їх реєстрації. Захист авторського права вступає в чинність автоматично разом з фактом створення відповідного об’єкту захисту. У випадку порушення авторських прав, їх власник може звернутися з вимогою щодо припинення порушником неправових дій та вимагати в судовому порядку відповідної компенсації за заподіяні збитки. Термін захисту триває:

  • 70 років для творів літератури, музики, мистецтва і носіїв звукозапису
  • 50 років для фотографій

Неплатоспроможність та реструктуризація

Огляд

Австрійське законодавство, яке регулює стосунки неплатоспроможного боржника з кредиторами (Insolvenzgesetze), передбачає цілий ряд процедур щодо дій у випадку з кризою певного підприємства. За винятком власне процедури конкýрсу (Konkursverfahren), усі процедури щодо дій у випадку з кризою певного підприємства спрямовані на те, щоб погасити заборгованість та продовжити функціонування неплатоспроможного підприємства.

Банкрутство

У випадку банкрутства майно боржника розподіляється між кредиторами за принципом дотримання рівності (Gleichbehandlung).
Наступні види розподілу майна боржника зумовлюють привілейоване положення кредитора:

  • переважне право певного кредитора на частину майна з конкурсної маси (Absonderungsrecht)
  • право на виділення предметів з конкурсної маси (Aussonderungsrecht)
  • привілейовані вимоги (bevorrechtete Forderungen)

.Вимоги конкýрсних кредиторів зі сторони працівників задовольняються, переважним чином, за рахунок коштів громадських фондів на випадок банкрутства, поповнення яких здійснюється завдяки регулярним внескам роботодавців. Як тільки боржник не може більше сплачувати поточні рахунки, або ж його фінансові зобов’язання перевищують активи підприємства (утворюється заборгованість), необхідно оголошувати конкýрс (банкрутство). Для цієї процедури передбачається термін протягом 60 днів. Протягом цього часу кредитори можуть виставити свої претензії. Замовчування ситуації, коли підприємство є фактичним банкрутом, підлягає покаранню і тягне за собою особисту відповідальність керівника підприємства, незважаючи на те, що збанкрутіле підприємство має обмеження відповідальності. Після початку процедури банкрутства керівництво підприємством та управління майном неспроможного боржника (конкýрсна маса) передається розпоряднику, який організовує розподіл майнових цінностей між кредиторами. Після розподілу конкýрсної маси процедура банкрутства вважається завершеною. Кредитори, які не отримали компенсації виплачених ними коштів, можуть ще протягом наступних 30 років виставляти боржникові претензії щодо своїх незадоволених вимог.

Процедура фінансової санації

Процедура фінансової санації служить для того, щоб частково звільнити боржника від сплати боргів. Протягом двох років з моменту прийняття плану санації боржник повинен бути в змозі обслужити щонайменше 30% своїх боргових зобов’язань. Відповідна пропозиція вимагає судового схвалення і з нею повинна бути згідна проста більшість кредиторів. Це означає, що більшість кредиторів, присутніх на засіданні щодо оголошення процедури фінансової санації, повинна репрезентувати щонайменше 50% від усіх боргових зобов’язань, повинна погодитись з фінансовою санацією. Кредитори, які опинилися в меншості, зобов’язані підкоритися рішенню більшості, як тільки їм буде пред’явлено рішення суду та буде в наявності необхідна проста більшість кредиторів неплатоспроможності. Як тільки боржник погасить погоджену частку заборгованості від суми усіх боргових зобов’язань, його звільнять від необхідності сплати решти боргових зобов’язань.

Запобіжні заходи

Закон про реорганізацію підприємств (Unternehmensreorganisationsgesetz, URG) має на меті запобігти виникненню ситуації з банкрутством. Реорганізація підприємства розпочинається після подачі плану з проведення реорганізації до суду. В цьому плані повинні бути названі причини кризи, що виникла на підприємстві і вказані передбачені заходи протидії та кроки з урегулювання кризи. План реорганізації і його реалізація контролюються ревізором.

Приватне банкрутство

Процедура банкрутства застосовується не лише до підприємств. Також і приватні особи, втягнуті в процес банкрутства, можуть заявити про приватне банкрутство і запропонувати на судовий розгляд план здійснення платежів з метою погашення боргів. Якщо буде дозвіл, то боржник може бути звільнений від сплати боргів. Передумовою є сплата щонайменше 10% боргових зобов’язань боржником самостійно.

Суд, арбітраж і адвокати

Дізнайтеся більше з цієї статті про судову та арбітражну систему в Австрії. Ви знайдете тут також контактні адреси та інформацію про повноваження і завдання австрійських адвокатів, нотаріусів, податкових консультантів, аудиторів та усних і письмових перекладачів, які мають спеціальні нотаріальні дозволи.

Судова система та судочинство в Австрії

Цивільно-правові претензії − договірне право (Vertragsrecht), компенсація збитків (Schadenersatz), сімейне право (Familienrecht), трудове право (Arbeitsrecht) тощо, − регулюються звичайним судочинством. Урегулювання суперечок в арбітражному суді вимагає наявності письмової арбітражної угоди. В австрійській системі судочинства існуюють лише федеральні суди.

Розрізняють три судові інстанції: до судів першої інстанції відносяться дільничні суди / Bezirksgerichte (для кожного судового округу дільничного суду), або ж земельні суди / Landesgerichte (для кожного судового округу земельного суду). В дільничних судах розглядаються справи, сума позову яких не перевищує 10.000 євро. В дільничних судах розглядаються справи, що належать до сімейно-правових відносин та правовідносини стосовно найму та оренди. Всі інші судові суперечки розглядаються земельними судами. Територіальна підпорядкованість визначається за місцем проживання чи юридичною адресою сторони-відповідача. Суди першої інстанції (дільничні та земельні) уповноважені вирішувати усі судові справи (виняток становлять лише справи, що регулюються адміністративним та конституційним правом, а також картельним правом).

Розгляд справи і прийняття рішення здійснюється, як правило, одноосібним суддею; судові сенати є швидше винятком. В цивільно-правових справах немає також інституту присяжного судочинства. Судді не обираються, а призначаються довічно.

Представництво у суді через адвоката обов’язкове, якщо сума позову перевищує 5.000 євро. Сторонам процесу, які не мають достатнього матеріального забезпечення, може надаватися необхідна допомога на покриття процесуальних витрат.

Згідно з останніми положеннями ЄС стосовно здійснення судочинства та виконання судових рішень, рішення австрійських судів визнаються і підлягають виконанню також в інших країнах, що є членами Європейського Союзу. Якщо судове рішення було прийняте в країні, яка не є членом Європейського Союзу, то виконання судових вироків можливе лише в тому випадку, якщо існує окрема угода про виконання судових ріщень.
Більш детальну інформацію про австрійську судову систему та її інституції Ви зможете отримати на веб-сторінці федерального міністерства юстиції (BMJ) .

Арбітраж в Австрії

Врегулювання спорів шляхом арбітражного судочинства в Австрії має важливу перевагу під час розгляду справ, пов’язаних з міжнародними договорами: австрійські арбітражні рішення, винесені стосовно міжнародних договорів, можуть застосовуватися практично в усіх правових системах. Австрійська республіка підписала усі важливі відповідні дво- та багатосторонні угоди, в тому числі, також і Нью-Йоркську конвенцію про визнання та виконання судових рішень, винесених зарубіжними арбітражними судами (1958).

Щоб набути чинності, арбітражна угода повинна бути письмово оформлена у відповідності з австрійським правом. Щоб задовольнити вимоги закону, достатньо погодити в обміні телефаксами чи електронними листами відповідний пункт договору про арбітражний суд. Під час оформлення міжнародних договорів рекомендовано узгоджувати пункт про арбітражний розгляд. Урегулювання спорів в арбітражному суді дозволяє провадити відносно швидку процедуру залагодження суперечок. В результаті сторони отримують судове рішення, яке обов’язкове до виконання також і в австрійських державних судах.

Міжнародний арбітражний суд Палати економіки Австрії (VIAC) , що знаходиться у Відні, є відомою арбітражною організацією. Як міжнародна організація для погодження правових суперечок він здобуває все більшу популярність, що в значній мірі сприяє позитивному іміджеві Австрії як міжнародного арбітражного центру.

Адвокати, нотаріуси, консультанти з питань оподаткування і перекладачі

Адвокати

Правові консультації надаються в Австрії, як правило, адвокатами. Щоб стати адвокатом, необхідне багаторічне навчання:

  • вивчення в університеті правових дисциплін
  • багаторічна діяльність в якості юриста-стажера в суді і в якості претендента на посаду при чинному адвокаті
  • складання багатоденного іспиту на право стати адвокатом


Для адвокатів обов’язковим є членство в Австрійській палаті адвокатів . Палата адвокатів є дисциплінарним органом.

Адвокати з інших країн, що є членами Європейського Союзу, мають право за певних обмежень тимчасово працювати адвокатом в Австрії відповідно до професійних інструкцій та назви професії у тій країні, з якої вони походять. Після щонайменше трирічної практики в Австрії можливо отримати допуск на регулярну діяльність в якості адвоката в Австрії.

Австрійські адвокати мають переважне право виступу перед судами та адміністративними установами. З цього правила існують лише деякі незначні винятки. Гонорари адвокатів регулюються в законі про адвокатські тарифи (Rechtsanwaltstarifgesetz), але останнім часом все частіше зустрічаються домовленості щодо виплати гонорарів на основі погодинної оплати. В будь-якому разі недопустимі домовленості щодо виплати гонорару лише у випадку успішного завершення справи. Австрійські адвокати підлягають дуже строгим зобов’язанням перед законом щодо збереження таємниці.

Детальнішу інформацію і контактні дані австрійських адвокатів Ви можете знайти в переліку адвокатів Австрійської палати адвокатів.

Державні нотаріуси

Професійна освіта нотаріусів є послідовною та потребує багато часу. Державні нотаріуси призначаються міністерством юстиції, кількість таких нотаріусів обмежена законом. Нотаріуси здійснюють, перш за все, важливу функцію офіційного засвідчення, що пов’язано з їх громадсько-правовою діяльністю. Численні правові дії стосовно заснування, реструктуризації і продажу австрійських товариств повинні бути виконані у формі нотаріального акту. Окрім цього, нотаріуси фігурують як судові комісари під час судочинства з встановлення майна померлого та передачі його спадкоємцям. Нотаріуси не мають права і повноважень виступати перед судом. Розмір гонорарів та винагороди нотаріусу регулюється законом про нотаріальні тарифи (Notariatstarifgesetz).

На веб-сторінці Австрійської нотаріальної палати Ви можете детально ознайомитися із сферою завдань австрійських нотаріусів, а також відшукати необхідні Вам контактні дані австрійських нотаріусів, скориставшись для цього опцією пошук нотаріуса .

Консультанти з питань оподаткування та аудитори

Консультації з питань оподаткування в Австрії мають право надавати лише відповідні податкові консультанти. Вони тісно співпрацюють з адвокатами, головним чином, з питань реструктуризації рісного роду товариств, компаній та об’єднань. Податкові консультанти здійснюють, найчастіше, також перевірку сплати податків. Проте певна звітна інформація, як, наприклад, перевірка річного звіту акціонерних товариств, повинна здійснюватися виключно аудиторами.

Онлайн-список австрійських податкових консультантів (Steuerberater), аудиторів (Wirtschaftsprüfer) та довірених осіб (Wirtschaftstreuhänder) Ви можете знайти на веб-сторінці Австрійської Палати довірених осіб та за інтернет-адресою:www.steuerberater.at .

Усні та письмові перекладачі, які мають спеціальні нотаріальні дозволи

В міжнародній діловій практиці часто існує необхідність в усних та письмових перекладах, здійснювати які повинні перекладачі зі спеціальними нотаріальними дозволами на подібну діяльність. Контактні адреси таких усних та письмових перекладачів в Австрії Ви знайдете за такими інтернет-адресами:

Роздрукувати
©©ADVANTAGE AUSTRIA