Чудовий привід для святкування: австрійський квантовий фізик Антон Цайлінгер став лауреатом Нобелівської премії з фізики 2022 року. Поряд з Аленом Аспектом (Франція) і Джоном Ф. Клаузером (США).
За даними Королівської шведської академії наук, усіх трьох визнано за «новаторські експерименти з використанням заплутаних квантових станів».Те, що Альберт Ейнштейн відкидав як «чаклунство», зараз втілюється на практиці завдяки дослідженням трьох фізиків: частинки перебувають у спільному стані, незалежно від відстані між ними. Вони залишаються пов'язаними між собою і мають спільні фізичні властивості.
Їхні дослідження, що ґрунтуються на квантовій інформації, мають вплив на створення нових технологічних напрямків: квантові обчислення, квантові мережі, зашифрований квантовий зв’язок. Останнє, а саме квантову криптографію, Цайлінгер вважає наразі найпродуктивнішим напрямком своєї діяльності.
Цайлінгер доєднався до когорти австрійських вчених, які значною мірою вплинули на галузь квантових досліджень. Він став четвертим австрійським лауреатом Нобелівської премії з фізики після Ервіна Шредінгера, Віктора Франца Гесса та Вольфганга Паулі.
У 1997 році Антону Цайлінгеру вперше вдалось телепортувати частинки світла. Цей знаковий експеримент дав йому прізвисько «Містер Бім». «Треба трохи довіряти своєму чаклунству», — сказав журналістам пристрасний науковець. Він вважає нагороду заохоченням для молоді і вдячний численним співробітникам, які підтримували його дослідницьку діяльність впродовж багатьох років.
Нобелівська премія з фізики присуджується щорічно, починаючи з 1901 року, і цьогоріч це десять мільйонів шведських крон.
