Який зв’язок між аксолотлем і квантовим комп’ютером? Обидва вони принесли науковцям, які працюють в Австрії, звання члена Королівського товариства (Royal Society). Членство в цьому товаристві можна вважати науковим аналогом премії «Оскар» за "видатні досягнення протягом життя". Цього року такої високої відзнаки були удостоєні Еллі Танака та Петер Цоллер, приєднавшись до почесних лав членів Товариства.
Еллі Танака — біохімік, чия наукова діяльність зосереджена у галузі регенеративної біології. Вона досліджує механізми, за допомогою яких живі організми здатні відновлювати складні тканини та органи, а також генетичні умови, необхідні для такого відновлення. Мексиканський аксолотль відомий своїми унікальними регенеративними властивостями — він може відрощувати будь-що, від кінцівок до частин мозку, саме тому її дослідження зосереджені саме на цьому виді. Результати роботи Еллі Танака мають значний потенціал для розробки нових методів лікування в галузі регенеративної медицини. Вона користується міжнародним визнанням як одна з провідних фахівчинь у сфері регенеративної біології та нині обіймає посаду наукової директорки Інституту молекулярної біотехнології Австрійської академії наук (IMBA) у Відні.
Петер Цоллер — фізик-теоретик, який у 1990-х роках заклав ключові основи квантових обчислень і вважається одним із творців сучасних квантових досліджень. Його новаторська робота у сфері технології захоплених іонів (trapped ions) мала визначальний вплив на розвиток квантових обчислень і стала підґрунтям для низки важливих експериментальних відкриттів.
Його наукові інтереси також знайшли відображення у тому, що у 2003 році він став одним із засновників Інституту квантової оптики та квантової інформації Австрійської академії наук (IQOQI). Протягом своєї кар’єри Петер Цоллер працював і проводив дослідження у співпраці з теоретичними та експериментальними групами провідних міжнародних дослідницьких установ. Він є одним із найбільш цитованих австрійських учених Австрії. Уже багато років Петера Цоллера називають одним із найімовірніших кандидатів на здобуття Нобелівської премії з фізики.
Королівське товариство (Royal Society) було засноване в Лондоні у 1660 році. Воно є найстарішим і найавторитетнішим науковим товариством, яке існує донині. Серед його членів у різні часи були такі видатні вчені, як Ісаак Ньютон, Чарльз Дарвін та Альберт Ейнштейн. До числа австрійських членів Королівського товариства в минулому також належали зокрема Конрад Лоренц, Ервін Шредінгер, Ліза Майтнер та Едуард Зюсс.
Окрім наукових премій, членство в таких асоціаціях, як Королівське товариство, також є показником високого рівня наукових досліджень, тому цьогорічне отримання двох членських місць є значним досягненням для Австрії як наукового центру. Наразі в Австрії проводять дослідження аж шість членів товариства, а двоє новоприйнятих членів працюють у галузях наук про життя та квантових обчислень, які в майбутньому матимуть значний вплив на суспільство.
Нещодавно також було опубліковано рейтинг університетів “QS University Ranking” — актуальний перелік найкращих вищих навчальних закладів. Австрійські навчальні заклади значно покращили свої позиції порівняно з минулим роком (і навіть продемонстрували найбільше зростання серед усіх європейських університетів). У межах рейтингу було оцінено понад 1 500 університетів, і шість австрійських вишів увійшли до топ-500. Критерії оцінювання, на яких ґрунтується цей рейтинг, ще раз підтверджують, що Австрія впевнено рухається правильним шляхом у сферах вищої освіти, викладання та наукових досліджень.
