Така система економічного і соціального партнерства, найчастіше її визначають як „соціальне партнерство“, спирається на принцип добровільності: історично зумовлена взаємодія об'єднань за інтересами є в найвищій мірі неформальною і не регулюється законодавством.
Соціальне партнерство не обмежується регулюванням робочих взаємостосунків. Колективні договори з боку роботодавців за всіма правилами заключаються відповідною нижньою ланкою Палати економіки, а з боку працівників – Австрійською федерацією професійних спілок. Підраховано, що від 90% до 95% працівників, зайнятих у приватному секторі економіки, охоплено колективним договором.
Австрійська особливість заключається в тому, що соціальне партнерство поширюється практично на всі сфери економічної і соціальної політики. Саме тому Австрія вважається зразком моделі корпоративізму, а отже, широкого та скоординованого представництва за інтересами.
Чотири найбільших об'єднання за інтересами
є не лише представництвами за інтересами у вузькому розумінні, але також партнерами з питань визначення тарифів та відстоювання інтересів, які пропонують ряд сервісних послуг своїм членам. Окрім цього, вони широко представлені в політичній системі Австрії. Якщо Палати є законними представниками інтересів роботодавців та працівників, що є їхніми членами, то Австрійська федерація професійних спілок (ÖGB) є організацією, участь в якій визначається на засадах добровільності.